Banner-Bulgari1

Рафтинг (сплав) по Чорному Черемошу

Субота 28 квітня 2012 року.

Прокинувся о 3 ранку. В четвертій вже маємо зустрітися на «Санта Барбарі» (райончик Львова на Сихові). Залив чаю в термос, приготував канапки. Взяв запасні шкарпетки, взуття, плавки – я збираюсь на рафтинг на річці Чорний Черемош в Карпатах. Рафтинг – вид екстремального спорту, швидкісний спуск гірською річкою з порогами на надувному човні (рафті), плоту або на байдарці.

Інформацію знайшов знову ж таки на сайті «Lviv eXtreme club», як і тоді коли я здійснив свій перший прижок з парашутом.

Їхали довго, близько чотирьох годин. Проїхали Івано-Франківськ, Яремче і далі. Доїхавши до місця призначення в село Дземброня – трішки поблукали, адже зупинялися біля кожного наметового містечка і питалися чи то не «наші», не думав я тоді, що сплави настільки популярні і масові. Реально потративши близько години на пошуки і підняття вище по річці, ми все-таки найшли наш табір. Впізнали його по описах з сайту і викладених фотографіях. Припаркувавшись, ми пішли знайомитись з народом і уточнити списки, коли ми сплавляємся, оскільки планували вернутись ще в цей день додому.

З першого погляду територія наметового містечка величенька, загороджена, чиста. Організатори подбали про те, щоб було де припаркувати автомобіль, де розкласти намет, куди сходити в туалет, де поїсти, попити, мангал, дрова. Величезний «весільний» стіл під накриттям, за яким ближче до вечора зібралося людей як на великому львівському весіллі.

Сплав.

Коли підійшла наша черга сплавлятися, нам видали спеціальну водонепроникну форму, каски, жилети, весла. Переодягнувшись, ми сіли в автобус, який віз нас біля десяти хвилин вверх річкою. Далі ми зупинились, розбились по командах. Ми попали до мега-позитивного Жені в команду.

rafting-cheremosh-060 rafting-cheremosh-104Отже, останні настанови, пояснення основних команд і все, спускаємся на воду. Спочатку розкачка, а потім кайф. Шестеро чоловік як один злагоджений механізм, відчуття – бомба. Насолоджуєшся сплавом, рікою, котра тебе нестримно несе, красою весняних Карпат, шумом води, пороги чи перекати «Дземброня», «Дідів лікоть», «Біла кобила», «Бистрецька шивера», «Гучок», «Гук» та інші, – відчуття неймовірні.

Час пролетів надзвичайно швидко і ми вже на березі. Нас завезли на подвір’я, переоділись і за шашличок, адже ми добряче зголодніли, потративши стільки сил та енергії. Далі я і двоє моїх друзів скупалися в майже крижаній воді Черемоша (на вершинах гір ще лежав сніг) і з почуттям виконаного обов’язку ми зібралися до Львова.

Як завжди, емоції словами не передати, але можливо когось ця стаття надихне на щось нове.

Дякую.

 

Фото і відео з сайту «Lviv eXtreme club»

Поділіться з друзями

Share to Facebook
Share to Google Buzz
Share to Google Plus
Share to LiveJournal

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *